• slide1
  • slide2
  • slide3
  • slide4
  • jquery slider
  • slide6
1 2 3 4 5 6
slider html by WOWSlider.com v8.8
Контакти
welcome

В складі СРСР

Трагедією стали для заможного Попельнастого буремні роки революції 1917 та громадянської війни. Яких тільки прапорів не бачили в селі! Хто його тільки не грабував! Населення було втягнуте в братовбивчу війну. Ледве затихли бої, насунув голод 21 року. » На Катеринославщині їдять полову, солому, глину, варену шкіру…»

Потім почалося вилучення церковних цінностей. Газета «Правда» повідомляла з Катеринослава 8 травня 1922 :» У Новомосковському повіті вилучено 15 пудів ЗО фунтів срібла.»

Пограбована і сплюндрована Іоанобогословська церква була остаточно закрита в 1929 році. Згадкою про колективізацію та голодомор 32-33 років стали безіменні поховання «в акаційках» та два пам’ятника жертвам голодомору, встановлені за народною ініціативою в 1970-80 -х роках.

Позитивом передвоєних років стала ліквідація неписемності, деяке покращення житлових умов та побуту, будівництво клубу та бібліотек. Але репресії 37-38 років знекровили Попельнасте, як і безліч інших українських сіл. Героїчну сторінку в історію села вписали наші жителі в роки Другої світової війни. Більш як 300 односельців загинули на її фронтах.

По звірячому, в Смерть Кручі, були закатовані фашистами члени сільської підпільної групи.

На честь народного подвигу в селі встановлено меморіал загиблим. Символом єдності поколінь є щорічні і багатолюдні мітинги 9 травня.

В післявоєнні роки в село повернулися зморені солдати та близько 200 остарбайтерів. Спільною працею було відбудоване житло, закладено сади та створена система ставків, електромережа. Сільська громада з захопленням прийняла участь у створенні чисельних лісосмуг, які захистили поля та змінили мікроклімат.

Те післявоєнне життя в колгоспі було важким, і тому, населення зменшувалось за рахунок трудової міграції. На шахти та заводи Олександрії, металургійні комбінати Дніпропетровська та Кривого Рогу виїхали в пошуках кращої долі сотні молодих людей.

В останні роки радянської влади були прокладені дороги з твердим покриттям. Афганська війна та Чорнобильська катастрофа теж пройшла через долі жителів села. На кінець 2003 року населення села становило 1.290 чоловік проти 7.874 в 1908 році.

©   В. Жванко, О. Волянський. Історико-краєзнавчий нарис, 2004 р.

Залишити відповідь