Перед вами масивна мідна печатка. Зроблена якісно, для тривалої роботи. Довоєнна. Нею опломбовували конверти, та пакети з секретною інформацією. Важка річ.
Збереглася печатка до нашого часу дивом. І зусиллями небайдужих людей. Адже після ліквідаціїї політвідділів у радгоспах та при МТС-ах (машино-тракторних станціях) їх архіви, офіційні бланки, службові посвідчення і, особливо, печатки та штампи — знищувались, або потрапляли в спеціальні сховища.
Але наша печатка — не для відтиску на папері. Чорнило або мастика не утримуються на металевій поверхні. Цим «інструментом» працювали так. На конверт-пакет накладали шматок гарячого сургучу та міцно припресовували печаткою. Велика маса металу швидко охолоджувала сургуч і тому ззовні — легко відлипала. До паперового ж конверту сургуч просто прикіпав. Як згусток крові.
Так, в цій печатці відчувається і державна міць і невідворотний тиск влади. Читаємо: «СВИНОРАДГОСП БІЛЬШОВИК ОЛЕКСАНДР. Р-НУ ДНІПРОПЕТР. ОБЛАСТІ ПОЛІТВІДДІЛ» ( Цікаве семантичне зближення! Оце так ім`я для свинорадгоспа! А втім, пригадуєте «Ферму тварин» Оруела? )
Загальновідомо, що до 1939 року Олександрійський район входив до складу Дніпропетровської області. Тому, дуже обережно, можна припустити, що свинорадгосп БІЛЬШОВИК — це територія поблизу нинішнього села Ульянівка Олександрійського р-ну.
Ну для чого, скажіть, свиням з радгоспу потрібен політичний відділ? Може він потрібен тим, хто доглядав свиней? Ні, політвідділ потрібен був тим, хто наглядав за тими людьми, що доглядали тих свиней.
Що ж таке політвідділ? Це один з підрозділів комуністичної репресивної* машини. Для контролю і нагляду за людьми, за їх настроями, розмовами, діями, мріями. Для придушення спротиву, для залякування. До творення Голодомору політвідділи були причетні безпосередньо. І серед простого народу вони шукали «ворогів народу» і летіли «наверх» доноси, опломбовані подібними печатками. Скільки людей було репресовано в «Більшовику» ми навряд чи колись взнаємо, але що політвідділи не простоювали — це точно.
На Україні політвідділи працювали дуже конкретно. Ось так:
«Передусім Постишев* змінив і обсадив дібраними ним людьми партійне і адміністративне керівництво, від найнижчого — районового й колгоспного починаючи. Згідно з його власною заявою в доповіді про підсумки його діяльності, опублікованій в московській «Правді» з 24 листопада 1933 р., 1340 осіб було послано ним у райони наглядати за виконанням державно-партійних завдань і при цьому змінено 237 районових секретарів парткомітетів., 279 голів районових виконавчих комітетів, 158 голів районових контрольних комісій, створено і обсаджено відповідно дібраним керівництвом 643 політвідділи при МТС (Машинно-Тракторних Станціях, яким було доручено політично-контрольний нагляд над колгоспами) і 203 таких же політвідділи при радгоспах; а також послано 10 000 політично довірених осіб на постійну господарсько-керівну роботу в колгоспах ( 3000 з них на посади голів і секретарів колгоспів).** ( Постышев В.П. «… с 1926 секретарь ЦК КП (б) Украины. В 1930-33 годах секретарь ЦК ВКП (б), с 1933 секретарь ЦК КП (б) Украины…» Советский энциклопедический словарь. — Москва, «Советская енциклопедия», 1984.)
Як видно з біографічної довідки, Постишев тоді таки догодив Сталіну і, на кістках українських селян, збудував блискучу кар`еру. От і опинився аж (!) в есесерівській еліті. Правда, ненадовго…
А інший предмет походить з сусіднього з «Більшовиком» села Попельнастого. Не така тонка робота, як на печатці, але предмет теж промовистий, хоч і саморобний. Це ручний млинок. Ним можна було роздробити-розім`яти якесь зерно. Не на хліб, на якесь вариво людям. Він врятував не одне життя, тому його люди й зберегли до нашого часу. Але в 32-33 роках за такий млинок селян садили до тюрми, оскільки власне зерно було в них конфісковане. Треба було коритися владі і тихесенько помирати з голоду…
Печатка — 1. Невеликий предмет з різьбленним зворотнім зображенням якихось знаків для відтворення їх на м`якому матеріалі (на воску, сургучі) або за допомогою фарби. 2. Відтиск таких знаків.
Репресія — Каральний захід, покарання з боку державних або адміністративних органів.
Короткий тлумачний словник української мови. Київ Видавничий центр «Просвіта» 2004
Репрессия — (от позднелатинского, reprressio подавление) — карательная мера, наказание.
Словарь иностранных слов. Москва, «Русский язык». 1988
Пресс — от латинского, pressare — давить, жать
** Гришко, Василь МОСКВА СЛЬОЗАМ НЕ ВІРИТЬ.- К. : ЮНІВЕРС, 2003., стор. 235